У дні світлого Воскресіння до поетичного марафону "Христос воскрес! Воскресне Україна!" запрошено вчителів та учнів 6-А класу. Сьогодні весь світ дивиться на Україну, захоплюється нашою державою, нашим героїчним протистоянням російській орді. Нескорені міста України, мужні ЗСУ, великий український народе! У єдності наша сила, у єдності – Перемога!
Я
єсть народ, якого Правди сила
ніким
звойована ще не була.
Яка
біда мене, яка чума косила! –
а сила знову розцвіла.
Кажуть, що музика, вірші не начасі. Та поети – це біографи народу, а в нашого народу біографія тяжка. Сьогодні багато з нас має потребу поділитися улюбленою чи власною поезією, щоб рефлексувати біль крізь змістовні рядки таких творів. Кожен з нас може поділитися тими творами, які навіяла жахлива війна росії проти України.
У голові безжальний крик -
Нестерпний біль за Україну!
О наша Матінко-земля,
Ти стільки лиха пережила!
Сльозами й кров'ю промовля
Незламності твоєї сила.
У нас історія – правдива,
А Твій народ, могутня сила, –
Нащадки вічної свободи:
Своя земля –
свої господи.
Ми, українці, вільні духом,
Озброєні величним словом,
Схиляєм голову сьогодні
Перед твоїм святим покровом!
І з нами Бог, і з нами віра,
Моя кохана Україно!
Ніхто й ніколи не примусить
Тебе схилитись на коліна!
Народ наш
разом – все здолаєм!
В Тобі майбутнє ми вбачаєм!
Тебе одну навік кохаєм!
Й за Тебе Господа благаєм!
«Війна і мир» Максим Миронюк
Пишу я ці рядки з печаллю, / Щоб повідомити важке...
Скажу вам, люди, лиш одне: / Усе закінчиться мораллю.
Бреде та йде по нашім краю / Злий ворог, що не знає де,
Де правда, де мета… Чи в гаю, / Чи в місті мирному?..Ніде!
Несе він кров, несе розруху, / Без думки та без вороття
Краде беззахисні життя, / Вважає: в нас немає духу.
Та дух завжди був і буде. / Це дух народності й єднання -
Для ворога лиш покарання: / Свободу ворог не візьме!
І путлерівські всі накази / Забили дурням усі в’язи…
І голови в них вже нема, / Та стала чорною душа.
Вони прийшли на нашу землю, / Зі зброєю в руках прийшли.
Невже ми маємо мовчати / І просто всіх тут їх вітати?!
Та ні! Ніколи так не буде, / Народ наш все це не забуде:
Відстоємо ми Батьківщину - / Нашую славну Україну.
І вся російська та скотина, / Що преться воювати з нами,
Буде лежати під ногами… / З них виросте лише калина!
Калина ця буде уроком / Для тих, хто з зброєю прийде, -
Назад поїде у коробці / Або на полі загниє.
Пропаде весь ворожий рід, / І стане кращим весь наш світ!
Про пісню та прощальний марш / Їм навіть думати не слід!
Болить душа, та сльози ллються, / І я пишу це все для того,
Щоб люди знали правду слова! / Захисники завжди знайдуться!
Ми переможем, прийде мир, / Який розплати стане часом
Для всіх, хто нарваний наказом, / Хто воювати з нами йшов,
Та все ж додому не прийшов. / Хай пролунає гасло нині,
Гукаймо: «Слава Україні!» / І все, що я можу сказати, -
Лиш слово правди написати.
Про роль Слова у житті людини на прикладі поезій, які стали відображенням українського духу в цей тяжкий і важливий період нашої історії, вели мову учні з учителями літератури - М.М.Бежук та З.М.Копичинською. Гімназисти, Яна Сакала, Єлєна Пельцер, Софія Коверчук, Юлія Михалків, Аліна Юрійчук, Катерина Сендецька, декламували вірші Ліни Костенко, Сергія Жадана, Олени Горголь-Ігнатьєвої.
Цікаві думки молодих людей озвучила Марія Мар'янівна, зачитавши уривки есе гімназистів на тему: "Чим я можу допомогти Україні в цей важкий час?"
Воскресіння Христове – свято, яке повертає від смерті до життя, свято свободи, любові, добра. Шлях випробувань і страждань – це шлях до воскресіння! Нехай воно принесе українському народові довгоочікувану ПЕРЕМОГУ!
І нехай Великдень настане у наших душах!!!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Слава Україні! Героям Слава!
